Війна в Україні триває вже майже два місяці. Багато поляків переживають, чи пошириться конфлікт на Польщу. Як боротися зі страхом, ми запитали у психолога Марлени Страдомської. – Людський організм створений для того, щоб шукати можливості для виживання, – підкреслює наш експерт.

Війна в Україні триває вже більше місяця. Деякі люди не приховують побоювання, що війна пошириться на інші країни Європи. Як можна подолати цей страх?

– Страх – це вроджена реакція на небезпеку. Якби людина не відчувала би страху, вона не змігла би захиститися від небезпек. У цей момент багато людей задаються питанням, чи зустрінеться нам загроза, яка знаходиться поруч. Кожен по-своєму оцінює ситуацію. Це може залежати від віку, статі, інформації, знань, мислення або попереднього досвіду.

Іноді цінним спосібом впоратися зі складною ситуацією – це обмежити доступ до інформації. Іноді занадто багато негативної інформації може призвести до паніки, тобто нападу сильного страху. Напевно, кожен з нас не раз відчував страх чи тривогу. Ці емоції, однак, супроводжували конкретну ситуацію. Коли ми перебуваємо в небезпеці або боїмося когось чи чогось, наш організм запускає захисну реакцію. Важливо пам’ятати про своє самопочуття, адже якщо ми допоможемо собі, то допоможемо і іншим.

Щодня ми отримуємо інформацію з України про наступних постраждалих.

Важливо остерігатися фейкових новин. Це контент, який не відповідає дійсності або не зовсім відповідає дійсності, але, тим не менш, публікується на інформаційних веб-сайтах або в соціальних мережах.

Часто фейкові новини трактують дуже серйозно, що може мати величезні наслідки для окремих людей і суспільства.

Вони не завжди мають текстову форму – використовуються графіки, фотографії і навіть відео, в яких контентом маніпулюють шляхом обробки. Дезінформація в Інтернеті також є російським наступом. Напад Росії на Україну – це не лише військові дії, а й наступ дезінформації в Інтернеті. Тому завжди слід перевіряти джерело інформації.

Як контролювати свій страх?

– Навчіться боротися з фізичними симптомами тривоги. Практикуйте заспокійливе дихання – лише це допоможе зменшити фізичні симптоми ваших емоцій та зменшить інтенсивність ваших думок. Уявіть, що ваше дихання має колір: вдих синій – видих червоний. Також варто згадати про роботу або фізичні вправи. Також значною мірою рекомендується медитація, це практики, що полягають у вправі розуму або входженні в змінений стан свідомості.

Чи можна повністю позбутися страху?

Дуже важливо зрозуміти, що немає можливості позбутися всіх негативних емоцій і стресу пов’язаних з війною.

Ви повинні дозволити цим емоціям вирватися на свободу, пережити їх і підготувати свій розум і тіло, щоб впоратися з ними. Адаптація, однак, не означає згоди на поточну ситуацію.

Адаптація пов’язана із звиканням до життя в нових умовах, навіть коли ці умови погані. Людський організм створений для пошуку можливостей виживання.

Можна сказати, що ми зіткнулися з тим, що сталося, що відбувається зараз, і ми готуємося до того, що станеться, зміцнюючи себе щодня. Переповнений кортизолом, організм раптово перестає справлятися зі своїм щоденним функціонуванням і настає момент, коли він говорить досить. Питання в тому, як повернутися до здорового глузду і подбати про себе, незважаючи на такі важкі часи?

Як саме?

– Зупинись, вдихни, намагайся не реагувати автоматично. Запитайте себе, на що я реагую? Слідкуйте за своїми думками: те, що я думаю, станеться зараз – це факт чи тільки моє переконання? Що найгірше і найкраще, що може статися? Що найімовірніше – можливо, я перебільшую? Чи доцінюю я свої можливості, щоб порадити собі ? Щоб я порадив комусь іншому в цій ситуації? Киньте виклик своїм автоматичним думкам. Уявіть, що ви добре справляєтеся з ситуацією, якої боїтеся. Уявіть собі в деталях і подивіться все, до хорошого кінця. Якщо ситуація виходить з-під контролю, варто подумати про можливість скористатися професійною допомогою – психолога, психотерапевта або психіатра.

Люди, які допомагають біженцям, наприклад, волонтери або жителі, які запрошують їх додому, також обтяжені. Як подбати про себе в такий важкий час?

Допомагати необхідно, але помічники мають подбати і про своїх гостей, як і про себе, і про своїх рідних. По-перше, уважно розгляньте свої можливості. Будьте уважні до поведінки та потреб запрошених людей. Часто цим людям потрібен час і тиша, щоб спокійно протистояти своїм емоціям. Запитайте, чи потрібна їм допомога лікаря чи інших спеціалістів.

Поважайте інших гостей, враховуйте культурні відмінності.

Не намагайтеся бути незамінним і постійно доступним. Дайте своїм гостям можливість вільно висловлюватися відповідно до їхніх потреб, запропонуйте час і простір, щоб бути почутим, утримуйся від непроханих

консультувань. У разі повідомлених потреб у зв’язку з цим створити можливість віддячитись за гостинність, наприклад, допомагаючи з щоденними домашніми справами. Це допоможе відновити їх, хоча б частково, відчуття впливу на хід подій. Варто вивчити основні фрази українською. Підготуйте ігри та заняття для дітей.

До шкіл приєднуються діти з України. Як ми повинні говорити з нашими дітьми про війну?

Найголовніше правило в розмові з дитиною — говорити їй правду. Якщо батьки задаються питанням, чи достатньо доросла дитина, щоб обговорювати з нею такі непрості теми, вони можуть перевірити її знання, запитавши, з чим у нього асоціюється слово «війна» і як він його уявляє. Важливо, щоб дитина дізнавалася про важливі аспекти від дорослих, з надійного джерела, а не від однолітків чи ЗМІ. Діти – фантастичні спостерігачі реальності, іноді не потрібно висловлювати свої думки усно, оскільки вони здатні перевірити аспекти лише поглядом. На основі відповіді дитини ви можете у відповідній момент налаштувати надану інформацію. Розмовляючи з дитиною, слід дозувати новини, а також орієнтуватися на тут і зараз, тобто не заглядати занадто далеко в майбутнє і не «катастрофізувати». Якщо ми вважаємо, що інформація надто складна для дитини, ми можемо надати її на більш загальному рівні.

Як допомогти людям з України?

Вам вирішувати, наскільки ви можете допомогти. Можна подарувати необхідні речі, надати квартиру чи притулок для тих, хто потребує, а також для підтримки організаційної діяльності та участі як волонтер. Перш за все, запитайте, чи потрібна їм допомога. Ви можете проявити матеріальну підтримку: люди, які покинули свої домівки, часто мають лише найнеобхідніші речі та запаси на кілька днів. Безпосередньою підтримкою для них є: вода, їжа, медикаменти та перев’язувальні матеріали, ковдри, спальні мішки, табірні ліжка, одяг, а також житлові приміщення чи притулок.

Психологічна підтримка також важлива?

Психологічна підтримка у важкі часи дуже важлива. Розмова з фахівцем допоможе вам відновити рівновагу і досягти хоча б відносного спокою. Ми закликаємо всіх, хто відчуває себе пригніченим або наляканим ситуацією в Україні, звернутися за професійною допомогою.

Підписатися
Сповістити про
guest
0 komentarzy
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі