Відлуння історії Любліна я почула у Львові

Мешкаючи в Любліні, я заново відкриваю для себе речі, давно мені відомі, але вже призабуті протягом багатьох років. І одна з них має прямий зв’язок з історією Любліна. Історією, яка сягає в глибину століть і налічує… 450 років!
Маю на увазі укладення польсько-литовського союзу, який увійшов в історію як Люблінська унія. Внаслідок цього відбулося об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в одну складну державу – Річ Посполиту – на підставі рішення спільного сейму обох держав, проведеного в червні 1569 в Любліні (звідси назва унії).
А нещодавно, почувши, що Сейм Республіки Польща встановив 2019-й як Рік Люблінської унії, я раптом пригадала собі, що колись на барахолці я купила довоєнну листівку з краєвидом Львова з підписом: «Львів. Копець (пагорб) Люблінської унії». І хоча сьогодні на карті міста Лева ви вже не знайдете цієї назви, гадаю, про неї варто написати.
Отож одним із символів Львова є Високий замок, який домінує над всією територією міста. Піднявшись на його вершину (хоча це й вимагає певних зусиль), ви ніколи не пошкодуєте, бо отримаєте пречудову нагоду помилуватися панорамою старого міста, а також окинути оком новобудови й навіть його околиці.
Назва «Високий Замок» пов’язана з побудовою дерев’яної фортеці в XIII ст. королем Данилом Романовичем, про що написав у своєму “Описі Львова” з початку XVII ст. Ян Альнпек. Ця назва співвідноситься з Нижнім замком, який колись був розташований неподалік нинішньої Опери.
Інші ж джерела стверджують, що пагорб зобов’язаний своєю назвою королю Казімєжу III. 1350 року за його наказом була побудована кам’яна фортеця, що утверджувала польське панування у Львові. Цей замок здійнявся «високо аж до хмар». До тих часів належить фрагмент стіни, який можна побачити й сьогодні, поряд з алеєю, що веде до найвищої точки Високого Замку, або ж копця Люблінської унії.
Колись пагорб був голим і піщаним, але в 1835-1839 рр. там було закладено великий парк із чудовими алеями.
Ініціатива побудови кургану походила від видатного польського політика Францішека Смолки, з метою відзначити 300-річчя польсько-литовської унії. Рада міста підтримала ідею будівництва і одноголосно погодилася на реалізацію проекту. На додачу до ідеї внесок Францішека Смолки склав 70 тисяч злотих, а також власну фізичну роботу. До слова, з будівництвом пов’язаний анекдот. Кажуть, поліціянт був страшенно здивований тим, що зустрів там літнього чоловіка, який завзято пхав тачку. «Ви тут працюєте?» – запитав поліціянт. – «Так, у перервах в роботі австрійського парламенту, президентом якого я є», – сказав Смолка.
Францішек Яворський тоді ж писав: «…дощового й похмурого дня 11 серпня 1869 р. покладено там наріжний камінь копця з написом «вільні з вільними, рівні з рівними», а на той камінь посипалися спочатку грудки з усіх земель нашої великої Вітчизни, з усіх визначних історичних місць. Кинуто там тоді горстку землі з усіх полів битв від Грюнвальда і Танненберга аж до Соловіївки та Радивилова, з гробів Костюшка, Лелевеля, Міцкевича, Князевича, Словацького, Островського, з гробу п’яти жертв на Повонзках, з могил наших мучеників, похованих на Сибіру, з усіх курганів та могил, що знаходяться на польській землі, зі землі Єрусалиму, з гори Кальварії, а навіть ген десь здалека від Сан-Франциско грудку чужої землі, але польською кров’ю і потом зрошену, землю вигнанців».
Для подальшого будівництва потрібно було щораз більше землі. На жаль, незважаючи на заборони, у хід пішли навіть фрагменти руїн колишнього Високого замку. Знадобилося кілька років, щоби насипати цей курган.
Нині в парку, крім копця, що розташований на висоті 400 м над рівнем моря, можна побачити і великий камінь, присвячений перемозі Яна III Собеського над татарами біля Лесеніц. Є тут чудові місця для прогулянок алеями, засадженими каштанами ще півтора століття тому.
Ох, стільки часу минуло, відколи я востаннє видряпалася на цей пагорб, і все ж, коли, заплющую очі й намагаюся згадати це місце, майже відчуваю ніжний дотик вітру і той неповторний запах і смак повітря, насиченого історією.