Для найбільш завзятих туристів у Старому Місті знайдеться чимало цікавих провулків, закутків, закапелків і закамарків. І кожне із цих місць має окрему історію.
Провулок Хартвігів
Це – улюблене місце прогулянок сучасних люблінян. Сходи, що ведуть від Рибної площі до вулиці Ковальської, назвали на честь однієї з люблінських родин: фотографа Едварда та поетки Юлії. Колись тут була розташована Клоака Максіма – відкритий дренажний канал збору дощової води та стічних вод зі Старого міста. Однак через часті аварії на початку ХІХ століття канал пустили під землею, а над ним було збудовано сходи.
Провулок Панаса
Безперечно найчарівнішим куточком Любліна є провулок Панаса, тобто сходи, що провадять від площі Фарної до церкви Святого Войцеха, розташованої на вулиці Подвалє. Його назвали на честь відомого люблінського теоретика та професора єврейської культури Владислава Панаса. Над сходами, розташованими ліворуч, на місці сучасних житлових будинків, раніше була оборонна стіна, що веде до Гродської брами.
Напівкругла башта на вулиці Єзуїтський
Краківська та Гродська брами – не єдині з середньовічних укріплень Любліна, що залишилися до наших днів. Проминувши першу, відразу поверніть праворуч – у кінці подвір’я кам’яниці на вулиці Єзуїтській ви й побачите так звану Напівкруглу вежу, ще відому як Готична. У давньопольський період (від XII ст. до першої половини XVIII ст.) всередині башти робили товсті церковні свічки. Дах бастіону з конічним куполом був реконструйований у 1980-х рр.
Рибна площа
Її назва пов’язана з тією функцією, яку вона колись виконувала: то була ринкова площа, на якій торгували рибою, виловленою в річці Чехівці. Там були також дерев’яні будівлі, які кілька разів знищували пожежі, – міська лазня та дім розпусти, утримуваний міським катом. Лише на початку XIX століття площа стала репрезентативним місцем, було збудовано палац Павенчковського, одну з найелегантніших будівель тодішнього Любліна.
Вулиця Фарна
Від вулиці Гродської до площі Рибної, пролягла надзвичайно мила вулиця Фарна. Спочатку це був один із небагатьох внутрішніх переходів між будівлями Старого міста. Прохід був замурований у XVIII столітті, під час розбудови житлового будинку на вулиці Гродській, 14, а відновлений аж 1954 року. Тоді ж вулиця отримала свою нинішню назву. Це місце часто обирають молоді пари для фотографування.
