Усе почалося з ярмарків
Роботи, які виконував спеціальний підрозділ, що займався оцінкою архітектурного ансамблю Старого Міста, затяглися. Вони то припинялися, то знову відновлювалися, оскільки виникало чимало проблем, особливо під час економічної кризи 1980-х. Нарешті, 2 червня 2006 року цей маршрут був офіційно відкритий для відвідин у його нинішньому вигляді – від Королівського Трибуналу до Фарної площі.
Маршрут пролягає через купецькі підвали, де зберігалися різноманітні товари. 1448 року Люблін отримав від короля Казимира IV Ягеллончика привілей щодо організації великих ярмарків. Місто мало право організувати в будь-який час року одну виставку, дві з яких тривали по 16 днів, а дві інші – протягом восьми днів. Тож виникла існувала потреба в складах для товарів, привезених у Люблін для проведення торгових ярмарків. Із цією метою почали облаштовувати приміщення для льохів. Деякі з них були сполучені між собою коридорами і входами, і з часом під кожним із будинків утворилися окремі, підвальні «комплекси», які лежали на різних рівнях.
Лише легенди
Усі підземні споруди (туристичні маршрути, промислові об’єкти, наприклад, копальні, бункери тощо) мають, як правило, власні легенди.
«Туристи часто запитують, чи можна було дійти від Старого міста до Люблінського замку. На жаль, такого сполучення не було. І з практичних міркувань і з огляду на технічне призначення підвалів у цьому не було потреби, – розповів Марцін Вацінський із Центру «Гродзька брама Театр NN». – Звичайно, були міста, які від самого початку планувалися як фортеці, що мали відігравати важливу роль у системі оборони. Тоді від замку або фортеці копали тунелі, якими, наприклад, у разі облоги захисники могли би вийти позаду ворога й напасти на нього. Але розвиток цього типу фортифікацій припадає на більш пізній період, ніж той, у якому Люблін переживає час свого найбільшого розквіту і коли були створені підвали.»
Підвали повні товарів
Якщо поглянути на поперечний розріз, ми помітимо, що підвальні комплекси під кожним будинком відрізняються. Будівельники облаштовували приміщення для купців і городян, а ті планували їх згідно з власними потребами та можливостями. Місто в період Ягеллончика і до середини ХVII століття розвивалося так динамічно, що потреба в нових підвалах була постійною. Люблін був важливим пунктом на торговому шляху. Значну частину товарів, що зберігалися в місті, складало зерно, текстильні матеріали, тобто вовна, льон, шовкові тканини, а також шкіра, хутра та речі повсякденного вжитку.
У підвалах часто зберігалися діжки з пивом і вином. Це й не дивно, якщо враховувати стан води в ті часи. Міське водопостачання не було щільно ізольоване, криниці забруднювалися, і люди хворіли через погану якість води. Пиво, створене внаслідок термічної обробки, було чистіше. Воно не мало процентної міцності, як сьогодні, зате було набагато безпечнішим, ніж звичайна вода. На цьому пиві навіть варили супи та підливи.
Три рівні підвалів
Є три рівні підвалів: вони сягають на 5, 10 і 15 метрів униз. Проте під час їх будівництва поняття стандартизації було відсутнє, тому підвали неоднакові. Купець вимагав від будівничого приміщення певної місткості, але це не було врегульовано з міською владою, і ніхто не перевірив, якими були розміри підвалу. Ось чому дуже складно говорити про загальну глибину льохів.
Крім того, люблінське Старе Місто постало не на рівній місцевості. Достатньо порівняти, на якій висоті стоїть Королівський Трибунал, де починається підземний маршрут, і Гродзька брама та Люблінський замок. Ба більше, кожне приміщення під будинками має іншу висоту, деякі з них викопані на 3 метри вниз, інші – на 5-7 метрів, а декотрі сягають на 10 метрів вглиб.
Сьогодні підземний маршрут у своєму найглибшому місці, тобто в коридорі, що проходить під двориком у задній частині будинку на вулиці Архідияконській, становить близько 12 метрів.
Як подолати спеку
Температура в підземеллях є набагато нижчою, ніж на поверхні. Вона коливається в межах 9-12 градусів за Цельсієм. Крім того, коли надворі вітряно, вітер також відчувається в коридорах підземного маршруту. Щоб поліпшити комфорт при огляді визначних пам’яток і з метою очищення повітря, двері, що охороняють вхід у підземний світ завжди відчинені, тільки відокремлені решіткою. Це забезпечує добру вентиляцію та приємну прохолоду влітку. Проте в холодні дні температура тут знижується ще більше. Отож навіть у спеку відвідувачам рекомендують брати з собою одяг із довгими рукавами, а восени і взимку – теплі куртки.
Коли відвідати?
Люблінський підземний маршрут відкритий фактично протягом усього року. З вівторка по п’ятницю сюди можна завітати о 10:00, 12:00, 14:00 і 16:00, а в суботу-неділю: о 12:00, 13:00, 14:00, 16:00 і 17:00. Попередньо телефоном також можна замовити екскурсії щопонеділка з 10:00 до 14:00. За попередньою домовленістю можна також ознайомитися з маршрутом англійською мовою.
Ціни на квитки: для дорослих – 12 злотих, пільгові – 10 злотих, учнівські (для школярів в організованих групах щонайменше 10 осіб) – 8 злотих. Маршрут можна відвідати лише з гідом.
