Найперше, що мусить зрозуміти громадянин України, їдучи до Польщі, – це те, що він їде до іншої держави. Сьогодні ми маємо Інтернет, і кожен може зайти туди й подивитися, які закони має ця країна. Не буде так, що порушення закону залишиться безкарним, за все доведеться нести відповідальність.
По-друге, якщо людина їде до Польщі автомобілем, їй варто переглянути правила дорожнього руху в Польщі, щоби знати, як слід поводитися на дорозі.
По-третє, що потрібно мати із собою, перетинаючи кордон. Багатьох українських громадян не пропустили до Польщі лише тому, що ті не знали, що треба мати готівку в кишені або ж підтвердження з банку, що на картці є певна сума. Люди вважають, що коли в них є банківська картка, то вже можна їхати. Але це не так – польські закони говорять інакше. Деякі українці про це не знають і через це страждають.
Теж потрібно знати номери телефонів наших дипломатичних установ, розташованих на території Польщі. Це наше посольство у Варшаві й наші Генеральні консульства в Любліні, Кракові та Гданську. Так само в нас є ще почесні консульства в різних містах на території всієї Польщі. Українці можуть телефонувати в установи для отримання певної допомоги або інформації.
Якщо ми говоримо про три округи, які належать до Люблінського консулату, то це – Підляшшя, Люблін і Підкарпаття. Люди можуть до нас телефонувати з будь-яких питань, ми завжди надаємо допомогу. Наш черговий консул працює на гарячій лінії постійно, 24 години на добу. Якщо у вас є питання щодо бізнесу, ми можемо надати номери й адреси всіх потрібних установ, з якими вам треба буде сконтактуватися. Можемо також за потреби зв’язати їх із місцевою владою.
Зараз ми отримуємо надзвичайно багато інформації, починаючи з Інтернету й закінчуючи друкованими засобами масової інформації. Також є окремі фірми, українсько-польські та польсько-українські, що надають інформацію, допомогу громадянам України, які хочуть їхати до Польщі з метою навчання, праці, бізнесу, відпочинку.
Україна та Польща – близькі сусіди. Потрібно їздити один до одного, пізнавати один одного. Молоді обох країн варто спілкуватися між собою, їздити на закупи. Адже, зрештою, це – бізнес, це – економіка держав. Поляки можуть їздити в Україну і закупляти собі щось, чого немає в Польщі, а українці так само можуть їздити в Польщу й купувати те, чого не знайдеш в Україні. Це є обмін грошима, обмін товарами.
Саме так повинно бути у двох сусідів, коли ті живуть у добрих стосунках. У такий спосіб працює економіка та бізнес, а також культурний обмін. До того ж, я би радив, щоби було більше спільних фестивалів у Польщі та в Україні, куди приїжджали б українські, польські ансамблі й виконавці з різних країн. Нині ми маємо багато підписаних угод про співпрацю вищих навчальних закладів України та Польщі. І це дуже й дуже важливо, адже така взаємодія йде лише на користь обом державам. Наші науковці, студенти повинні обмінюватися досвідом, це є майбутнє наших народів, наших країн, яке ми творитимемо спільно.
Сьогодні наш консулат не займається організацією інтеграційних фестивалів, бо нам не вистачає для цього людей. Але такими заходами опікується українське посольство в Польщі. Передусім Генеральне консульство повинно захищати права громадян України, а в другу чергу ми займаємося громадянами інших країн, які потребують допомоги, щоби в’їхати на територію України. Це можуть бути питання, пов’язані з візою чи з будь-чим іншим. Українцям ми сприяємо у вирішенні проблем, що виникли на території Польщі, як-от: втрата документів, реєстрація шлюбу, надання громадянства новонародженій дитині. Словом, ми займаємось усіма формальними процедурами – від народження і до смертей наших громадян. Доволі частими є випадки, коли українець помирає на території Польщі, і ми допомагаємо перевезти тіло в Україну, це є обов’язком Генерального консульства.
Я, як Генеральний Консул, мушу орієнтуватися в усіх питаннях, проте не можу знати всього детально. Для цього в мене є інші консули, які знаються на окремих напрямках. Тож ми допомагаємо українцям вирішити їхні питання абсолютно у будь-якій ситуації.
