Люблін очима іноземних студентів

0
359
Na zdjęciu Anna Yarashuk (Białoruś) i Maria Garg (Ukraina)
Na zdjęciu Anna Yarashuk (Białoruś) i Maria Garg (Ukraina)

З року в рік у Любліні навчається все більша кількість іноземних студентів. Ми заапитали в них, чому ж вони обрали наше місто, що думають про люблінян і що їм в нас подобається.

Наташа приїхала до Любліну з африканської Руанди. На даний час вчиться на першому році в Університеті Марії Кюрі-Склодовської на факультеті Tourism and Management англійською мовою.

Коли вона жила в Африці, мріяла побачити Європу, а саме країни з динамічним розвитком. В такий спосіб вибір впав на Польщу. – Я відіслала документи і за певний час отримала відповідь про те, що мене було прийнято УМКСу. Тоді подумала, що це є мій шанс і повинна скористатися з цієї можливості та поїхати до Польщі – каже дівчина.

Після приїзду до Польщі не було легко. Потрібно було пізнати нову культуру, ментальність європейців, що так різнилося від того, що Наташа знала до цієї пори. Траплялися ситуації позитивні, але й також негативні.

– Коли гуляла по вулицях Любліну або ходила до університету, звернула увагу, що чи не всі на мене дивляться. Відчувала себе іншою. Але на навчанні мені допомагали у всьому: піклувалися про те, щоб я відчувала себе добре – згадує студентка. – Є великим плюсом те, що працівники університету є позитивно наставлені та намагаються зрозуміти, що ми, іноземні студенти, відчуваємо.

Однією з більших проблем була мова. Часто мусила мати справу з документацією польською мовою, адже не завжди вона була доступна англійською мовою. Подібно було з пошуком роботи. – Для таких людей, як я, які зовсім не знають польської та при цьому є студентами, практично неможливим є знайти роботу чи укласти нові контакти – жаліється дівчина.

Перемогти будь-які труднощі їй допомагає позитивне відношення. – Потрібно фокусуватися на хороших речах. Необхідною є також віра в себе. Якщо хочеш навчатися, хочеш чогось досягти, то все є можливим. Навіть те, що ти не знаєш польської мови, не означає, що не можеш приїхати до Польщі і навчатися в Любліні. Я це зробила і даю собі раду – підкреслює.

В УМКСі навчається теж Данило з України. Він є на першому році управління. Хлопець – один з небагатьох іноземних студентів, що навчаються в Польщі та не мусять платити за освіту. Данило має польське коріння і так почав навчання, зробивши Карту Поляка. Це було таке-собі символічне підтвердження польського походження.

– Колись я думав, що добре знаю польську мову, доки не почався перший семестр. Навіть, якщо ти розмовляєш з людьми на вулиці, то чимось зовсім іншим є розуміння економіки. Відчував себе трохи загубленим. Я не знав, як провести вільний час, до кого звернутися у разі потреби – згадує студент.

Йому допомогли опікуни іноземних студентів, які терпливо все пояснювали. – Перший семестр та перша сесія є найважчими, тому що не знаєш на що чекати. Вже пізніше було лише краще – переконує хлопець.

Данило також бере активну участь в спортивному житті університету. УМКС створив програму, яка називається „UMCS biega”, що означає „УМКС бігає” . Вона має за мету поєднати студентів та працівників університету, які люблять бігати, а також – заохотити до фізичної активності.

Що радить іншим іноземним студентам? – Треба запитувати. Шукати студентів в інтернет-мережах і сконтактуватися з ними. Не можна боятися змін – додає студент.

Анна приїхала з маленького білоруського міста – Пружани. Ще, будучи дитиною, вирішила, що буде навчатися в Любліні, де зараз власне і здобуває освіту в сфері управління.

– Вже в віку тринадцяти років мріяла про навчання в Польщі. Люблін мені надзвичайно сподобався, через його особливе поєднання історії з сучасністю. Люди дбають про пам’ятки , реставруючи їх та одночасно не бояться створювати сучасну архітектуру. Одним з моїх найулюбленіших місць в Любліні є Старе Місто. Кожен будинок має надзвичайну історію. Варто піти на екскурсію з гідом, який відкриє усі таємниці старого Любліну – каже дівчина.

В Білорусі, Україні чи Росії молодь закінчує гімназію чи ліцей маючи біля 15-17 років. В Польщі, як і в цілому світі, студентами стають люди у віці вісімнадцяти років. Чи така різницє не є перешкодою в спілкуванні?

– На мою думку, це не є проблемою. В моєму оточенні поляки не звертають уваги на те, скільки мені років і через це відчуваємо себе рівними, адже насправді все залежить від твоїх знань та вмінь. Скажу навіть більше: я не лише познайомилась з хорошими людьми, але й теж знайшла в них хороших друзів – відповідає Анна.

Люблін є винятковим містом і деякі іноземні студенти вирішують залишитись тут після навчання. Частина хоче їхати далі на Захід, а інші повертаються додому. – Я ще не є до кінця впевнена, чи залишуся в Любліні після закінчення університету, але це місто стало моєю домівкою на час навчання, де почуваю себе комфортно – пояснює дівчина.

Марія є з України і теж навчається в УМКСі. Власне вона вже закінчує другий рік студії на факультеті біотехнології.

–  Для молодих людей Люблін – місто багатьох можливостей. Приїхала сюди, бо є багато університетів і місто можна сміливо назвати студентським. Тут людина хоче розвиватися, вдосконалювати свої вміння і намагається щоразу більше, аби бути кращим. Вирішила залишитися в УМКСі на час бакалаврату, а потім поїхати до іншого польського міста, щоб краще пізнати польську культуру і побачити більше місць в цій країні – коментує дівчина.

Польська кухня не надто відрізняється від української, білоруської чи навіть турецької. Але кожен студент, який приїжджає до Польщі має іншу улюблену страву.

–  Я дуже люблю з’їсти щось смачне, тож, якщо йдеться про польські традиційні страви, то маю двійку фаворитів! Першим, очевидно, є біґос. Перший раз спробувала його разом з польськими друзями в Закопаному і чудово мені смакував. Другою улюбленою їжею є люблінський цебуляж. Ну, і звісно треба спробувати морозиво з „Bosko”. Це солодка візитівка Любліну – сміється Марія.

Зазвичай студенти мають вибір: жити в гуртожитку чи знімати квартиру. Проживання в будинку для студентів є дешевшим. Маша живе в „Ікарі” вже коло семи місяців.

– Найкомфортнішим варіантом для мене була би квартира. В гуртожитку ти ніколи не можеш передбачити, яких матимеш сусідів. Але в „Ікарі” є чудово, маю тихих сусідів, з якими можу порозмовляти та попросити про допомогу. Тут чисто та комфортно – пояснює студентка.

Попри все, стається, що іноземні студенти повертаються додому, коли їм стає важко витримати ритм студентського життя і сумують з домом.

– Сумую за моєю домівкою, але все залежить від того, як часто відвідую мою країну. Цього року перебувала в Польщі увесь час і не відчувала сильної туги. Проте, кілька тижнів тому повернулася з України і відчуваю, що знову хотіла би зустрітися з сім’єю. Знаю, що буває важко без близьких, але потрібно завжди пам’ятати, для чого приїхала на навчання і йти прямо – закінчує Марія.

Підписатися
Сповістити про
guest
0 komentarzy
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі